У зв'язку з різким підвищенням курсу валюти, багато хто з наших співвітчизників "хапається за голову", і не знає, чим виплачувати валютні кредити. Тим часом банки валютні ризики намагаються перекладати на плечі пересічних споживачів.

Виявляється, не завжди такі дії правомірні. Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за угодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України, зміна й розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Виключення визначають статтею 652 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість зміни або дострокового розірвання договору з істотними змінами обставин договору, тобто якщо обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачати, вони не укладали би договір, або укладали б його на інших умовах.

Згідно з цими нормами законів можна дійти висновку, що різке підвищення курсу іноземної валюти можна визначити як істотну зміну обставин валютного кредитного договору, оскільки:
- на момент укладання договору позичальник виходив із того, що зміни співвідношення національної валюти з іноземним валютам не відбудеться, а якби останній міг передбачати таку зміну, то він не укладав би договір на таких умовах і в іноземній валюті, а підписував його в національній валюті або взагалі НЕ підписував би;
- причини падіння курсу національної валюти не можуть бути усунені позичальником при всій його відповідальності, оскільки ці причини не залежать від волі позичальника, оскільки пов'язані з об'єктивними змінами ситуації на валютному ринку;
- подальше виконання договору в умовах падіння курсу національної валюти щодо іноземних валют кредиту призведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позичальника того, на що він розраховував при підписанні договору.

FINANCE.ua